Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир




У 1620—1630 у Корецькому францисканському Свято-Троїцькому монастирі спорудили барокові костел та корпус келій.

Будівництво закінчено 1810 року князем Йосипом Чарторийським, останнім з князів Корецьких.

А вже у 1830-ті костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, відтак для надання їй православних рис вже у 2-й половині XIX століття західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнью навою зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму. У 1863 році весь комплекс було передано Свято-Троїцькому монастирю.

Таким чином, на початку ХХ століття старовинних храмів на території комплексу Свято-Троїцького монастиря було 2: Свято-Воскресенський собор і тепла Свято-Успенська церква. Тоді ж у російському «теремному» стилі були збудовані тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, що надало монастиреві еклектичної подоби.

У Свято-Троїцькому храмі знаходяться престоли на честь Святої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці та в ім'я преподобного Йова Почаївського.
З історії[ред.]

Монастир у Корці був заснований близько 1571 року князем Богушем Корецьким як Воскресенський. Був двічі руйнований. Відновлений як францисканський кляштор у 1620—33 княжною Софією Корецькою (у чернецтві Серафимою, від 1580 ігуменя монастиря) коштом її племінника князя Самуїла Корецького на честь Святої Трійці.

У 1752—65 монастирем володіли уніати: єпископ Феодосій (Рудинецький) ввів сюди монахинь василіанського ордену. Православні інокині разом з ігуменею Анною були виселені з монастиря. Після 42 років перебування на приватних помешканнях монахині звернулись до єпископа Мінського Віктора (Садковського), і указом імператриці Катерини II від 12 квітня 1795 року монастир було знову відкрито як православний.

Вдруге монастир згорів під час варшавського повстання 1831 року. Клопотання ігуменії Аполлінарії (Князевої; †1877) перед єпископом Волинським Антонієм (Павлинським) 1864 року завершилось відбудовою спаленого храму. Вівтар і центральну частину храму розписали майстри Почаївської іконописної майстерні.

21 вересня 1880 року обитель було освячено як Свято-Троїцький жіночий монастир. Після того сюди переселено черниць із Свято-Воскресенського монастиря, а там організовано притулок для дівчат.

Від 1897 року при монастирі існувала двокласна школа.

За радянської влади монастир був одним із дев'яти українських монастирів, що лишився незакритим. Через закриття монастирів 1959—60 сюди було переведено монахинь із монастиря в селі Пляшева та Дерманського Свято-Троїцького монастиря.

У 1969—70 роки в монастирі проведено великі реставраційні роботи.

Від 1984 року Свято-Троїцький жіночий монастир у Корці — ставропігійний, тобто підлягає безпосередньо патріархові Московському.

Нині (2000-ні) у Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі перебувають 120 монахинь і послушниць. У монастирі культивується золотошвейне мистецтво — виготовлення митр, плащаниць тощо.



Создан 09 авг 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Яндекс.Метрика